Січгарт - Морок'33

I
Біль в наших очах, шрам на серці,
Смерть, згаслі життя не закреслиш

За непокору,
Злидні та морок, -
Вставай!

Штучний голод, трупів сморід,
Згасла воля, канібалізм
Рідний край наш, він мов цвинтар,
Чорний ворон в небі завис

Згуба поволі,
Смерть вже надворі,
Вставай!

Приспів:

Бій за життя та все марно,
Скільки з людей півістот,
Скільки мільйонів безкарно
Загнано в пекло, мов скот

II
Подих, згасла свіча, стало серце,
Скільки в нас на плечах кар нестерпних

За непокору,
Злидні та морок, -
Вставай!

Жерти землю замість хлібу,
В пащу смерті безліч життів
Гори трупів - стигне серце
Божевілля - край відчуттів!

Згуба поволі Смерть вже надворі,
Вставай!




Приспів:

Бій за життя та все марно,
Скільки з людей півістот,
Скільки мільйонів безкарно
Стягнено в пекло, мов скот

Заспів:

Вбито мораль!
Зморений край!
Розкрадені хати й душі,
Розбита воля, смерть!

Не пробачай!
Не пробачай!
Опухлі діти, трупи
Та ями, повні вщерть!

III
Став у горлі присмак смерті,
Чад утрати, геноцид.
Власність, рідне розтоптати,
Все під корінь, весь наш рід!

Згуба поволі,
Смерть вже надворі,
Вставай!

Не просто так тирани правлять людством,
Світ сам неронів садить на престол!
Вспороти, розпатрати блядське чрево,
Світ сам тиранів садить на престол!