В душі вирує січень
І наче ти - пригнічен
Схиляєш голову, ховаючи обличчя
І це буває з кожним
Проте ніхто не хоче
Ставати непоміченим і сірим перехожим
Але на серці - лютий
А ти - розлучений і скутий
Надієшся на березень, який розвіє смуток
Але приходить ранок
І знов зарано
Картина за вікном псує вкотре плани
І ось нарешті, привід
Спинитись тобі скиглить
Бо зовсім непомітно
Підкрався буйний квітень
І він умить переведе твій важіль
У напрямок майбутніх свіжих вражень
Лише прислухайся
І той підкаже
Що ти - живий
Так лунко
Нестримно
Весна стукоче в вікна
Грає сном
Бентежить кров
Так ніжно
Насправді
Мільярдами смарагдів
Запалює немов
Чиюсь любов
(Чиюсь любов)
І ти відчуєш раптом
Що жити справді варто
Коли грайливий вітер
Прийде з веселим травнем
І він ураз тебе зробить справжнім
І як тоді, ти станеш знову важним
Для свого серця
Яке підкаже
Що ти - живий
Так лунко
Нестримно
Весна стукоче в вікна
Грає сном
Бентежить кров
Так ніжно
Насправді
Мільярдами смарагдів
Запалює немов
Чиюсь любов
(Запалює)
(Чиюсь любов)
(Мільярдами)
(Смарагдів знов)
(І не марнуй)
(Яскраві дні)
(Лише відчуй)
(Що ти - живий)
Так лунко
Нестримно
Весна стукоче в вікна
Грає сном
Бентежить кров
Так ніжно
Насправді
Мільярдами смарагдів
Запалює немов
Чиюсь любов