Коли погляд твій втече,
Коли зникне дотик,
Що так пече й вбива мене,
Несе далеко дотик рук твоїх.
Коли буде все в пітьмі,
Коли люди стануть всі німі
І я буду кричати в нікуди,
Туди, де тільки сніг.
Коли я загублю тебе
Й більш не побачу тебе
І не зможу назад
Повернути твій сміх.
І я побачу на небі твоє ім'я
Між хмарами високо...
Твоє ім'я, в безодні зір глибоко...
Я воскрешу на небі твоє ім'я
Між хмарами високо...
Твоє ім'я...
Коли жодна зірка більш не впаде,
Коли не ростануть хмари
Й пропаде тепло твоє,
Коли цей світ накриє лід.
Коли плакатиме небо і я,
Коли пропаде під ногами земля
І на небі побачу
Лиш твого імені слід.
Коли не буде тебе,
Коли я втрачу тебе
І не буде кому
Нести життя у цей світ.
І я побачу на небі твоє ім'я
Між хмарами високо...
Твоє ім'я, в безодні зір глибоко...
Я воскрешу на небі твоє ім'я
Між хмарами високо...
Твоє ім'я...
Коли ти
Перетворишся в дощ.
Коли ти
Перетворишся в сонце.
І я побачу на небі твоє ім'я
Між хмарами високо...
Твоє ім'я, в безодні зір глибоко...
Я воскрешу на небі твоє ім'я
Між хмарами високо...
Твоє ім'я...
Твоє ім'я! Твоє ім'я...