Епоха ніколи не дається задаром —
За неї вгризалися, за неї помирали.
Але котяться вагони з перекупленим товаром —
Чим далі в тил, тим жирніші генерали! Щастя виписується кров’ю на картоні,
Ніхто не почувається єдиним цілим:
Хтось рубається на Східному кордоні,
Хтось підторговує Христовим тілом. Країною гуляє чорний саботаж:
Тато-боєць, мама-кураж!
Котяться вагони вздовж лінії фронту,
Юний камботант набиває патронташ. Я повернувся додому з полону,
У мене серце з заліза й поролону.
Вітчизна зустрічає сторожовими псами,
Хто торгує моїми небесами? Я знову беруся за свою роботу.
Я всім їм влаштую чорну суботу.
Я читав у дитинстві правильних поетів,
Викидай цю наволоч із теплих кабінетів! Країною гуляє чорний саботаж:
Тато-боєць, мама-кураж!
Котяться вагони вздовж лінії фронту,
Юний камботант набиває патронташ. Країною гуляє чорний саботаж:
Тато-боєць, мама-кураж!
Котяться вагони вздовж лінії фронту,
Юний камботант набиває патронташ.